Лесина пісня
Гра “Літературний хокей”
Є люди, як свічки,- Згорають, відходять в небуття. Є люди, як зірки, Горять і світять все життя
Безсмертна іскра Прометея запала глибоко їй в серце і загорілась ясною зіркою. В творінні цього сяйва світ пізнав творіння української поетеси. Ця поетеса – Леся Українка! Золота пшениця її поезії засіялася в чорнозем і зійшла пишним руном в свідомості кожного українця. І з кожним роком шириться гурт поціновувачів і шанувальників феномену Лесі Українки. Вона – в нашій сучасності. В щирій і відданій любові український народ серед найкращих своїх синів і дочок називає безсмертну українку ніжним і рідним ім’ям ЛЕСЯ! Учні 7-8 класів нашого навчального закладу, під керівництвом вчителя української мови та літератури Підківки О.В., взяли участь у літературній грі “Літературний хокей”, показавши свої знання про життєвий і творчий шлях Лесі Українки. Всі учасники були нагороджені сертифікатами.
Дочка Прометея
Споконвіку щедрою була українська земля, і родились на ній жито-
пшениця і всяка пашниця. Споконвіку благословенною була українська земля, бо її ряст топтали люди, перед генієм котрих схиляється світ. Понад століття серед славетних імен ясною зорею світить ім’я Лесі Українки. До чистого джерела її вічного слова кожен з нас припадає упродовж свого життя.
25 лютого 2021 року у 2 класі Бучалівської ЗОШ І-ІІ ступенів, під
керівництвом Кісіль Л. М., було проведено виховний захід «Безсмертна дочка Прометея», присвячений 150-й річниці з Дня народження Лесі Українки. Клас святково прибраний. На мультимедійній дошці висвітлювалась презентація «Життєвий і творчий шлях поетеси». Другокласники декламували Лесині вірші,
співали пісні: «На зеленому горбочку», «Колискова», «Вишеньки», виконували танок «Танцювали миші». Також діти стали маленькими акторами. Вони інсценізували казку «Біда навчить». Школярі збагатили свої знання про життя і творчість поетеси, поринули у глибину її поетичного світу, захоплювались її мужністю та силою волі. У дитячих серденьках загорілись іскорки любові і поваги до Лесиного слова, до рідної мови, до Вітчизни, до української пісні, а з уст лилися слова:
«Ми любим так, як Леся рідний край
І мову нашу солов’їну.
Шануймо мову, бо без неї ми
Не обійдемось ні одної днини!».
